Україна ухвалила перший Закон „Про біженців” у 1993 р. та почала виконувати його у 1996 р. До 2001 р. близько 5 100 шукачів притулку отримали статус біженця. Станом на 1 січня 2005 року 2 459 із них продовжували проживати в Україні. Більшість з них походять з Афганістану (1 290 осіб чи 52.5%), 28.8% - з країн колишнього Радянського Союзу (709 осіб, у тому числі 188 з Чеченської Республіки РФ), 13% (318 осіб) є африканськими біженцями з Конго (96), Судану (69), Ефіопії (33), Анголи (30) та інших країн Африки. Також в Україні проживають 40 біженців з Сирії (1.6%), 38 біженців з Іраку (1.5% загальної кількості біженців), 27 біженців з Ірану та 37 біженців з інших країн Близького Сходу, Азії чи Європи.
Близько трьох четвертих серед дорослих біженців – чоловіки (1 372), близько 25% - жінки (462). Приблизно 31% (625) від усіх біженців – діти до 17 років, у той час як літніх біженців (75) – менше 3%.
Близько 45% визнаних біженців живуть у місті Києві (943) чи Київській області (167), близько 25% - у Одесі (610). Інші 22 % живуть у Харкові (198), Львові (92), Запоріжжі (74), Полтаві (51), Вінниці (47), Хмельницькому (39) та Чернівцях (34). Ще 8% живуть у 16 інших регіонах України – також переважно у містах.
Щороку близько 1200-1400 осіб звертаються по притулок в Україні, дехто – через колишні зв’язки з країною, дехто ― мігруючи через Україну до Європейського Союзу. Цим пояснюється те, що більшість заяв про надання статусу біженця припадає на місто Київ та Закарпаття. На сьогодні близько 2 300 осіб чекають рішень виконавчих органів чи судів у своїх справах щодо надання притулку.
